наркотики Белоозёрский COCAIN FishScale

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Ямой моей жизни стала наркотика, я превратился в настоящего наркомана. Закладки, в мясо, тина - все это стало моим ежедневным ритуалом. Я терял рассудок и отдачу от реальности, погружаясь в мир химических веществ.

Каждый свой сбор я начинал с барыжения. Я искал наркотики по городу, пробивал связи и рисковал свободой. Но все это было неважно, главное - получить свою долю удовольствия.

Однажды я сумел достать большую партию кокаина. Сердце забилось быстрее, а глаза загорелись маниакальным светом. Я знал, что настало время для настоящего баханья.

Я раскидал порошок по своему столу и аккуратно прокатил кредиткой, делая разделительные линии. Дыхание стало тяжелым, сердцебиение участилось. Я был готов к этой поездке в мир кокаина и музыки.

Я включил свою любимую песню, громко умирая от баса. Чувствовалось, будто каждая нота проникает ко мне внутрь, заставляя вибрировать все клетки моего организма.

Как только я засосал через агрегат, кровь начала кипеть в жилах. Ненависть к реальному миру окутала меня своим мраком. Я растворился в кокайне, став одним целым с унисоном музыки.

Так продолжалось несколько часов, пока весь кокаин не кончился. Я ощутил гнетущую тоску от разрыва с этим искусственным миром.

Но я не был таким уж безрассудным, чтобы ограничиться только кокаином. Я также экспериментировал с эйсидом, наслаждаясь его психоделическими эффектами.

Эйсид вводился в организм через закладки на языке. Когда кислотные капли растворялись на языке, цвета начинали меняться, а весь мир становился настоящим произведением искусства. Все было настолько фантастичным и необычным, что я потерял ощущение реальности.

Мой мир был полон сюрпризов и загадок, в которые я погружался с головой. Я создал свой собственный мир антиобщества, в котором я мог быть самим собой, свободным и независимым.

Я прекрасно помню один из таких вечеров. Я нашел свободную площадку на улице и начал петь свои рэп-композиции. Мои слова были полны эмоций и бунта, как и сам я.

На меня смотрели люди, некоторые останавливались и слушали. Меня это не заботило, я был настолько погружен в свою музыку, что остальное казалось несущественным.

Я исполнял свои песни, резко двигался и вращался, словно потерял контроль над своим телом. Мой рэп был наполнен агрессией и злостью, как и я сам. Я бился с собой, с обществом, с властью и с наркотиками.

Я забыл, что нахожусь в публичном месте, где мои действия могут вызвать недовольство и осуждение. Но я был свободен, в то время как все остальные были в плену общественных норм и правил.

Мой мир антиобщества был полон опасностей и черных дыр, но я не боялся. Я уже привык к жестокой реальности своего существования.

На моем лице было слезы и улыбка одновременно. Внутри меня сражались свет и тьма, и только наркотики давали мне возможность временно победить своих демонов.
Но со временем я понял, что моя зависимость разрушает меня с каждым днем. Наркотики лишали меня здоровья, друзей и смысла жизни. Мой мир антиобщества стал темной дырой, поглощающей все. Я понял, что моя жизнь не может существовать вечно в этом искусственном мире. Я должен вернуться в реальность и найти себя в ней.
Я рискнул и принял помощь от близких и специалистов, чтобы победить свою зависимость. Сейчас я находусь на пути выздоровления и постепенного возвращения в нормальную жизнь. Настоящая свобода и счастье находятся внутри нас, в нашем сознании и выборе.

Все эти годы наркотики увеличивали мою боль, но теперь я знаю, что истинная боль заключается не в их употреблении, а в потере себя и возможностей.